Питання: питання стосується транспортних перевезень перевізниками. Напишіть, будь ласка, чи є різниця між поняттями «заявка-договір» чи «договір-заявка»? Чи є затверджена форма документу та у яких нормативних, законодавчих документах це прописано?
Відповідь:
Донині діють Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (далі – Правила). Правила визначають права, обовʼязки і відповідальність власників автомобільного транспорту – Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів – Замовників.
При цьому вони не поширюються на перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.
Із питання можна припустити, що саме автомобільні вантажні перевезення і мають місце.
Відповідно до п.п. 3.7, 3.8 Правил на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку відповідно до встановленої форми (додаток 4 до Договору). Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором.
Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором, примірна форма якого наведена в додатку 2 (п. 3.9 Правил).
Згідно з п. 8.2 Правил перевізник зобовʼязаний забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового договору) та такого, що відповідає санітарним нормам.
Пункт 10.1 Правил визначає, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2).
Проаналізувавши ці положення, можна припустити, що під «договором-заявкою» або «заявкою-договором» розуміється все ж разовий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Тому ні перша, ні друга назва не є законодавчо визначеною, оскільки Правилами затверджено і іншу назву документу, і його форму.
«Примірна форма» – форма необовʼязкова, але бажана. Її розроблено задля спрощення ведення господарської діяльності. Але якщо у вас немає бажання постійно про це пояснювати «Укртрансбезпеці», податківцям тощо, то краще її з відповідною назвою і використовувати.
Та якщо для вас вживання «договір-заявка» чи «заявка-договір» – принципові, то завжди можете аргументувати, що зміст документу має перевагу над формою. Головне, щоб тільки ваш зміст дійсно відповідав чинному законодавству та стосувався разового перевезення вантажу.
Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»