Питання: діє постанова від 16.06.1993 № 545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровʼя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання».
Лікування потерпілого проходило у 2019 році, коли лікарня фінансувалася із бюджету. З винних осіб стягнуто кошти та направлено лікарні (вже КНП) у травні 2023 року.
Чи потрібно отримані гроші у 2023 році за лікування потерпілого у 2019 році зараховувати до бюджету?
Відповідь:
Згідно з п. 4 постанови від 16.06.1993 № 545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровʼя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоровʼя, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоровʼя.
А тепер дещо про статус КНП.
Стаття 78 Господарського кодексу України закріплює, що:
1) Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
2) Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
3) Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених ГКУ щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
При цьому, право оперативного управління передбачає, що власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за субʼєктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у субʼєкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
Отже, КНП наразі дійсно фінансується не лише за рахунок бюджетних коштів та не має статусу бюджетної установи. Воно отримує кошти від НСЗУ, інших юридичних та фізичних осіб тощо, які може практично вільно витрачати в межах статутної діяльності. Однак, ці кошти, все ж, КНП не належать. Вони – у власності відповідної територіальної громади. Тому або доведеться їх перерахувати до місцевого бюджету, або отримати від міськради (сільради/селищної ради) погодження на їх подальше використання. Звісно, якщо остання можливість вже не визначена статутом або іншими розпорядчими документами засновника.
Наталія БРОЖКО, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов та партнери