EXPERTUS. Головбух
Питання: КНП має «залишки» на рахунках менше фонду оплати праці. На рахунках наявні кошти для сплати відсотків банку та кошти місцевого бюджету – цільові, на сплату комунальних. Із НСЗУ підписані ще не всі «пакети».
Чи враховувати увесь обсяг коштів на рахунках для застосування постанови КМУ №28?
Чи виключати транзитні, такі як комунальні?
Відповідь:
Подібні питання виникають, коли законодавець не бачить реальну картину функціонування КНП як закладу охорони здоровʼя.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №28 від 13.01.2023 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я» (далі – Постанова) в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації за виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше:
- 20000 гривень для осіб, які займають лікарські посади у закладах охорони здоров’я (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоров’я (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я;
- 13500 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони здоров’я, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів).
Проте із кожного правила є виключення.
Зокрема, перелічені вище вимоги не поширюються на державні та комунальні заклади охорони здоров’я, які мають укладені з Національною службою здоров’я договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків.
Але за таких умов мінімальний розмір оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я установлюється в межах наявного фонду оплати праці, але у розмірі не менше ніж мінімальна заробітна плата, яка передбачена законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
З приводу цього навіть МОЗ якось висловився (лист від 15.02.2023 № 25/3931/2-23), думку якого у цьому випадку розділяємо. При визначенні обсягу отриманих коштів у поточному місяці враховуються всі джерела надходження коштів, зокрема доходи за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними із НСЗУ, інші надходження з державного та місцевих бюджетів, дохід від надання медичних послуг за кошти фізичних і юридичних осіб, дохід від надання майна в оренду, благодійна допомога та інші не заборонені законодавством джерела.
В такому випадку, рекомендуємо керівнику та бухгалтеру КНП під час нарахування заробітної плати потурбуватись про належне обґрунтування неможливості здійснення виплат своїм працівникам у обіцяному законодавством розмірі.
Добре відомо, що КНП має перейматись й Законом України «Про оплату праці» (далі – Закон). Відповідно до його статті 4 джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, – це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.
Стаття 15 Закону визначає, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобовʼязаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.
При цьому, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобовʼязань щодо оплати праці.
Тому рекомендуємо «підлаштувати» положення вашого колективного договору під вимоги Постанови. А саме слід визначити можливість виплати заробітної плати у меншому розмірі у випадках, визначених Постановою. Звісно, якщо чинні положення цій Постанові суперечать.
Аналогічно звертаємо увагу на погоджений із засновником фінансовий план. Якщо на оплату праці не вистачає коштів з обʼєктивних причин, КНП може звернутися до свого засновника за «допомогою».
Адже положення ст. 78 Господарського кодексу України (ГКУ), яке нас відсилає і до ст. 77 ГКУ, передбачає можливість формування майна КНП і за рахунок надходить додаткових коштів від засновника.
При цьому, зважайте, що порядок розподілу та використання прибутку (доходу) визначається фінансовим планом. Тому також рекомендуємо ініціювати його коригування, за необхідності, письмово повідомляти засновника про складнощі у виконанні своїх зобовʼязань. Бо хто знає, кого можуть зробити потім «винним».
Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»