Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”
Питання: при постачанні електроенергії бюджетним установам зіштовхнулися із проблемою, що вони самі безсоромно змінюють/коригують або відмовляються приймати акти приймання-передачі електроенергії останнім числом місяця. Хоча в договорах чітко зазначено, що розрахунковий період – календарний місяць. Чи вірно в цьому випадку для бюджетних установ в актах ставити дату складання, як вони просять (наприклад, 15.08 за липень), а в бухобліку і податковому обліку (мається на увазі щодо податку на прибуток) відображати акти в липні? Стосовно ПДВ поки діє касовий метод, проблем, як розуміємо, не буде, але що робити з 2022 року, коли норма втрачає чинність?
Відповідь:
Пункт 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначає наступне. Так, тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.
Касовий метод – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно, з нового року все змінюється.
В частині ПДВ слід керуватися правилом першої події згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ, відповідного до якого датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Варто тут відмітити, що детального законодавчого порядку укладення актів приймання-передачі електроенергії немає.
Наприклад, п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, визначено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Таким чином, перше, на що слід звернути увагу, – це ваш діючий договір щодо постачання електроенергії. Ним можуть визначатись конкретні умови складання актів приймання-передачі, які покликані врегулювати цю ситуацію.
Також звернемось до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, первинний документ, який є підставою для бухгалтерського обліку (зокрема, акт), містить, серед іншого, дату складання та зміст і обсяг господарської операції. Логічно, що дата створення такого документа та періоди, описані в його змісті, можуть не співпадати.
А тому не вбачаємо нічого забороненого в тому, щоб акт оформити 15.08 і цією ж датою оформити в бухобліку, а період господарської операції чітко визначити – з 01.07 по 31.07. Звісно, якщо Вас такий варіант влаштовує.
Наталія Брожко, Партнер, адвокат Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»
02.10.2021