Категорії
Податки та збори

Громадська організація та благодійний фонд: нюанси діяльності та обліку

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”  

Питання:

Щодо неприбуткової громадської організації:

  1. Чи є обмеження щодо розміру коштів, які неприбуткова громадська організація може використовувати на свої потреби (зарплата директора, інших найманих працівників?
  2. Чи є прив’язка до 20% доходу у поточному році, які неприбуткова громадська організація може використовувати на поточні потреби, зарплати?
  3. Чи зобов’язана неприбуткова громадська організація використовувати ці 20% на певну благодійну акцію (їх може бути кілька та різних напрямків)?

Щодо громадської організації:

  1. Чи є обмеження щодо розміру коштів, які громадська організація може використовувати на свої потреби?
  2. Чи є прив’язка до 20% доходу у поточному році, які громадська організація може використовувати на поточні потреби, зарплати?
  3. Чи зобов’язана громадська організація використовувати ці 20% на певну благодійну акцію (їх може бути кілька та різних напрямків)?
  4. Чи може бути платником ПДВ?
  5. Які звіти подає?

Щодо благодійного фонду:

  1. Чи є обмеження щодо розміру коштів, які благодійний фонд може використовувати на свої потреби?
  2. Чи є прив’язка до 20% доходу у поточному році, які благодійний фонд може використовувати на поточні потреби, зарплати?
  3. Чи зобов’язаний благодійний фонд використовувати ці 20% на певну благодійну акцію (їх може бути кілька та різних напрямків)?
  4. Чи зобов’язаний благодійний фонд виплачувати зарплату іноземцю-волонтеру, який хоче долучитись до акції платного/безкоштовного навчання ІТ-грамотності? Якщо так, то як його «оформити»?
  5. Чи має право благодійний фонд наймати волонтерів за винагороду на проведення певної акції?
  6. Які особливості обліку благодійного фонду?

Відповідь:

Діяльність громадських організацій

            Правовою основою функціонування описаних у питанні організацій є Закон України «Про громадські об’єднання» (далі – Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону:

  • Громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
  • Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація (засновники та члени – фізичні особи) або громадська спілка (засновники – юридичні особи приватного права, члени – юридичні особи приватного права та фізичні особи).
  • Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Одним із принципів діяльності громадських об’єднань є відсутність майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) громадського об’єднання не мають права на частку майна громадського об’єднання та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

І ось наявність/відсутність у громадської організації статусу юридичної особи має важливе значення, адже громадська організація зі статусом юрособи має право:

1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадської організації та сприяє її досягненню тощо (ст. 21 Закону);

3) на фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів.

Але цей статус і зобов’язує вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в податкових органах та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону (ч. 3 ст. 23 Закону).

При цьому всі громадські об’єднання зобов’язані готувати річні фінансові звіти із зазначенням детального аналізу доходів і витрат (ч. 7 ст. 23 Закону).

Саме статутом громадської організації, зокрема затверджуються джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна (ст. 11 Закону). Прив’язки до 20% доходу Закон не містить. Проте в статуті, за необхідності, можна таке обмеження встановити.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Про статус неприбутковості громадської організації слід говорити в площині податкових правовідносин в контексті необхідності сплати податку на прибуток.

Так, згідно з п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Якщо громадська організація відповідає таким вимогам, то вона не платить податок на прибуток.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п. 133.4.2 ст. 133 Податкового кодексу України).

При цьому слід мати на увазі, що встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені пп. 133.4.2 ст. 133 ПК, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм Податкового кодексу України. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

На громадські об’єднання поширюються загальні правила обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Як зазначає ст. 181 Податкового кодексу України, під обов’язкову реєстрацію платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

                 Благодійний фонд

Особливості діяльності благодійного фонду передбачені Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон про благодійні організації).

Сам благодійний фонд як вид благодійної організації діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов’язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками.

Благодійний фонд може мати, крім засновників, інших учасників, що вступили до їх складу в порядку, встановленому статутами таких благодійних товариств або благодійних фондів (ч. 3 ст. 12 Закону про благодійні організації).

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів (набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей) у сферах благодійної діяльності, визначених Законом про благодійні організації, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (ст. 3 Закону про благодійні організації).

Статею 11 Закону про благодійні організації передбачається, що метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

На працівників благодійних організацій поширюється законодавство про працю, загальнообов’язкове державне соціальне страхування та соціальне забезпечення.

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 % доходу цієї організації у поточному році.

Що ж це за адміністративні витрати? Пункт 18 НП(С)БО16 «Витрати» відносить до них: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов’язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати, пов’язані з управлінням благодійними ендавментами, включаються до адміністративних витрат благодійної організації, якщо інше не встановлено законом або правочином між благодійною організацією та благодійником.

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (ст. 16 Закону про благодійні організації).

Що ж до особливостей співпраці з волонтерами, то благодійний фонд не зобов’язаний виплачувати заробітну плату, зокрема у тому випадку, коли між благодійним фондом та волонтером укладено договір про надання послуг (цивільно-правового характеру). За таких умов договір може мати оплатний або безоплатний характер. Це чи не найкращий варіант, коли мова йде про участь у окремих акціях.

Якщо ж працевлаштовувати іноземця (укладати трудовий договір), то благодійний фонд має звернутися за отриманням відповідного дозволу в порядку ст. 422 Закону України «Про зайнятість населення» до регіонального центру зайнятості.

Звісно, якщо не «оформлювати» такі відносини, то є ризик отримання штрафу за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин.

Звітність

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» зобов’язує вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність  всіх юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 11 цього закону для непідприємницьких товариств (а громадські організації та благодійні організації саме такими і є) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Тобто фінзвітність вони подають на умовах Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (НП(С)БО 25).

Непідприємницькі товариства складають Фінансову звітність мікропідприємства (додаток 2 НП(С)БО 25), а саме баланс (Форма № 1-мс) та звіт про фінансові результати (форма № 2-мс).

Крім того, є обов’язок подавати звіт з єдиного соціального внеску (ЄСВ), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (звіт 1 ДФ) (якщо є працівники або особи, з якими співпрацюють на підставі оплатних договорів цивільно-правового характеру); декларацію з ПДВ (якщо є статус платника ПДВ), звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по земельному податку, з транспортного податку, з екологічного податку (за необхідності).

Своєю чергою, вже другий рік звіт про діяльність громадської організації не потрібно подавати до органів статистики, адже відповідний наказ було скасовано.

Не забудьте і про подачу інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії, до державної служби зайнятості, якщо матимете 8 і більше найманих працівників (Наказ Міністерства соціальної політики України 16.05.2013  № 271).

Наталія Брожко, адвокат Адвокатської фірми «Єфімов та партнери

Квітень 2021 року