Місяць: Травень 2022

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання: чи може КНП закупити швидкі тести на коронавірус за рахунок коштів  від глобального  бюджету НСЗУ та від заключених декларацій, якщо підприємство не має заключеного пакету по COVID-19?

Відповідь:

COVID-19 наробив немало галасу та змінив звичайне життя комунальних некомерційних підприємств (далі – КНП), зокрема.

Так, зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» призвели до того, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 3¹ Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону). Хоч і зобов’язує замовника (а КНП є таким) оприлюднювати потім звіт про договір про закупівлю, сам договір з додатками, звіт про його виконання.

Що ж до постанови КМУ, то мова йде про «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України», затверджені постановою КМУ від 20.03.2020 №225. Тож якщо мають місце швидкі (експрес) тести для діагностики коронавірусної хвороби (COVID-19) (код згідно з УКТЗЕД 3002, 3006, 3822 00 00 00) або експрес-тести для визначення антигена до вірусу COVID-19 (код згідно з УКТЗЕД 3002, 3006, 3822 00 00 00), то замовник може не здійснювати закупівлю через електронну систему. Тому зважайте на це.

А зараз на рахунок коштів. Як відомо, КНП утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління; майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється, зокрема за комунальним некомерційним підприємством на праві оперативного управління (ст. 78 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Саме ж право оперативного управління являє собою речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГКУ та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Тобто про компетенцію КНП використовувати такі кошти (які не є бюджетними) на подібну мету можна говорити лише після ознайомлення із вказаними вище межами, які можуть визначатись, в т.ч. і статутом КНП. Відповідь на поставлене питання може бути й у фінансовому плані КНП (існування якого передбачено ст.ст. 75, 77, 78 ГКУ), який затвердила місцева влада. І за необхідності до нього можуть бути внесені зміни для закупівлі швидких тестів.

Якщо ж статутом або іншими розпорядчими актами засновника не передбачено чітких обмежень/заборон, то варто звернути увагу на суть автономізації, яка була нерозривно пов’язана зі створенням КНП. Тобто керівник КНП як управлінець вже самостійно приймає рішення, яким чином доцільно витрачати отримані від НЗСУ кошти (в межах статутної діяльності): закупити нове комп’ютерне обладнання чи швидкі тести.

Наталія Брожко, юрист АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»

10.11.2020

Питання: ФОП (платник єдиного податку за ставкою 5%) уклав Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань оподаткування (код за КВЕД 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування). Послуги надаються шляхом надання усних та письмових консультацій, складання зразків необхідних облікових, податкових та бухгалтерських документів, проведення навчань з бухгалтерами Замовниками. В акті здачі-приймання послуг зазначено наступним чином: «консультації з питань оподаткування податком на додану вартість, податком на прибуток, ПДФО господарських операцій ПАТ«»  і повноти та своєчасності сплати ЄСВ за період діяльності травень 2019 року – січень 2020 року.

Питання: Доброго дня! Який порядок формування статутного капіталу державного підприємства (не бюджетного)?

Відповідь:

Стаття 73 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) закріплює, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. При цьому, можуть діяти як державні комерційні підприємства (далі – ДКП) або казенні підприємства.

Так, згідно зі ст. 74 ГКУ ДКП є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГКУ та іншими законами, прийнятими відповідно до ГКУ.

А от статутний капітал ДКП утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом. Таким уповноваженим органом може бути, наприклад, міністерство.

Казенні ж підприємства створюються за рішенням Кабміну у галузях економіки, в яких законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам, основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава; за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним, приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом, здійснюється медичне обслуговування населення. При цьому майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління (ст. 76 ГКУ).

Основна відмінність права господарського відання та права оперативного управління в тому, що право господарського відання має наслідком отримання згоди власника на розпорядження щодо окремих видів майна, який не втручається в оперативно-господарську діяльність підприємства, а оперативне управління має місце, коли здійснюється некомерційна господарська діяльність. В останньому випадку власник має право ще й вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. На це вказує аналіз ст.ст. 136, 137 ГКУ.

Оскільки чинне законодавство не містить категорії «державне підприємство (не бюджетне)», можна припустити, що цікавить саме порядок формування статутного капіталу державного комерційного підприємства.

Отже, статутний капітал ДКП формується шляхом передачі останньому уповноваженим органом нерухомого майна, коштів тощо, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

Самій передачі майна до статутного капіталу передує, зокрема наказ про створення державного підприємства, в якому (або в окремому наказі) вирішується питання формування статутного капіталу. Також наказом затверджується і статут держпідприємства, в якому теж конкретно визначається розмір і порядок формування статутного капіталу.

Звідси слідує, що детальний порядок формування статутного капіталу ДКП визначається саме уповноваженим органом з дотриманням норм чинного законодавства. Тобто саме уповноважений орган вирішує як, кому та скільки передати державного майна до статутного капіталу.

Наталія Брожко, адвокат АФ “Єфімов та партнери”

10.11.2020

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання: Підприємство має дистриб’юторів в інших країнах, які займаються реалізацією виключно продукції підприємства. В назві цих компаній фігурує назва торговельної марки, право власності на яку зареєстровано на підприємство. Це зовсім не пов’язані компанії. Чи потрібно надавати окремо цим компаніям право на використання цієї торговельної марки? На платній чи безоплатній основі?

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання: ТОВ – видавництво журналу, має редакційну колегію. Редакційна колегія – дорадчий орган управління діяльністю Редакції Журналу. В нашому виданні членами Редакційної колегії є державні службовці.

Вітаємо Вас!

Нещодавно мій колега висловив своє здивування з приводу підвищеної уваги органів Антимонопольного комітету України до представників бізнесу останніми роками. І, дійсно, якщо ще років 5 тому очікувати таку увагу було звичним хіба що для платників великих податків (і то не всім), то сьогодні починають задумуватись про добросовісну конкуренцію, навіть, ФОПи.

Почнемо з останніх новин. АМКУ прийняв рішення у другому блоці справ, які були розпочаті після масштабного дослідження молочної продукції. Загальна сума штрафів, які були накладені на шістьох виробників, перевищила 111,5 млн грн!

За результатами розслідування виявлено низку виробників, які виготовляли суміші з невідомими складниками та називали таку продукцію «маслом». Окремі ж бізнесмени вдавалися до заміни молочних жирів рослинними й у іншій продукції. Зокрема, АМКУ виявив невідповідність жирів у складі твердих сирів. Тобто знову справа про «немасло» і «несир».

І таких новин найближчим часом буде ще багато. Бо підприємці і далі продовжують:

• перебільшувати свої «можливості» та досягнення в рекламі, на сайтах;
• створювати суб’єкти господарювання, набувати у власність акції/частки, призначати керівництво суб’єктів господарювання, придбавати/одержувати в оренду, лізинг і т.д. активи у вигляді ЄМК або структурного підрозділу, перед тим не з’ясувавши, чи потрібен їм попередній дозвіл АМКУ на таку концентрацію;
• брати участь у закупівлях шляхом формування тендерних пропозицій однією особою для кількох компаній;
• легковажно використовувати ТМ, комерційні найменування, фірмові упаковки;
• бездумно поширювати про своїх конкурентів неправдиву інформацію з метою зашкодити діловій репутації тощо.

А це все під особливою увагою АМКУ, якому не потрібно чекати затвердження річних планів перевірок, він має повноваження і з власної ініціативи перевірити, як Ви заробляєте гроші.

Тож прислухайтесь не тільки до маркетологів та менеджменту, а проводьте ще й юридичний аудит. Бо попередити порушення значно дешевше, ніж потім сплачувати штраф.

Наталія Брожко, адвокат Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»

«Штраф Держпраці за неоформленого працівника скасовано!».

Саме так наші адвокати Сергій Єфімов та Наталія Брожко вчергове повідомили Клієнта про «успішний» для нього перегляд судового рішення апеляцією (до речі, перша інстанція теж на нашому боці).

Ця справа вкотре довела, що рішення контролюючого органу – ще не «вирок». І підприємцям варто відстоювати свою правомірну позицію. 

Зважайте на деталі та юридичну техніку. Адже саме останні й були передумовою нашої «перемоги».

Перевірте: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93169461.

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання: чи може КНП закупити швидкі тести на коронавірус за рахунок коштів  від глобального  бюджету НСЗУ та від заключених декларацій, якщо підприємство не має заключеного пакету по COVID-19?

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 
Питання: Доброго дня! Який порядок формування статутного капіталу державного підприємства (не бюджетного)?

Відповідь:

Стаття 73 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) закріплює, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. При цьому, можуть діяти як державні комерційні підприємства (далі – ДКП) або казенні підприємства.

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”  

Питання: хочемо організувати утримання із зарплати працівників на соціальний фонд, з якого потім буде видаватись матеріальна допомога. Чи це можливо і законно?