Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух”
Питання: зараз замовляємо у контрагента послуги по озвучці відео. Права на озвучку включаються. Але на саме відео прав у нас немає. Чи визнавати у такому випадку права на озвучку як нематеріальний актив, чи краще ці послуги відобразити у витратах періоду.
Відповідь:
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» твір – оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об’єктивній формі.
Тому спочатку слід проаналізувати умови договору з контрагентом, аби виявити ознаки твору.
Нематеріальним активам присвячено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України 18.10.1999 № 242 (далі – Стандарт). І Стандарт використовується у цій відповіді з урахуванням того, що підприємство не складає фінзвітність за міжнародними стандартами та не належить до державного сектору.
Відповідно до п. 4 Стандарту нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
У п. 5 Стандарту мова йде про те, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного обʼєкта за певними групами, серед яких, зокрема, є авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, компʼютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій
мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.
Якщо озвучку (з урахуванням умов договору) можна вважати твором, то враховуйте таке.
Відповідно до пп. 14.1.225 Податкового кодексу України роялті – будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані, зокрема за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.
Отже, якщо за результатом надання послуг Ви отримуєте майнові права на твір, то можемо продовжувати тему нематеріального активу.
Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, повʼязаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.
Згідно з п. 8, 9 Стандарту якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, повʼязані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.
Також слід звернути увагу на Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16 листопада 2009 р. № 1327 (далі – Рекомендації).
Пунктом 1.5 Рекомендацій визначено, що на кожний обʼєкт нематеріальних активів комісією підприємства складається (в одному примірнику) Акт введення в господарський оборот обʼєкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. У цьому документі зазначаються, зокрема, правові умови введення обʼєкта нематеріальних активів в господарський оборот, тобто зазначаються назви документів, згідно з якими такий обʼєкт вводиться в господарський оборот, – договір на використання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійний договір, дата акта приймання-передачі обʼєкта нематеріальних активів, документи (довідки), що описують сам обʼєкт нематеріальних активів або порядок його використання (письмовий та/або образотворчий опис з формулою, креслення, схема, зразок, дискета, аудіо-, відеокасета тощо), вартість, строк корисного використання, особа, відповідальна за використання обʼєкта.
За умови, що озвучка все ж має ознаки твору, наявність роялті не передбачається, відсутні законні підстави для необліковування як матеріального активу. Та ще й з урахуванням того, що сама по собі відсутність прав на відео ще не свідчить про порушення майнових прав щодо нього/незгоду субʼєкта авторського права на відео із таким використанням.
Наталія Брожко, Керівна партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов та партнери»