Питання: медичне КНП проводить ремонт бомбосховища (підвалу), на який кошти виділила міська рада. Загальна вартість робіт 750 тис. грн, виділено 200 тис. грн. В нас є кошторис, договірна ціна, дефектний акт та договір з підрядною організацією та організацією на проведення технагляду. Міська рада вимагає проєкт і експертизу. Проєкту немає, бо жодних змін в конструкції не вноситься. Казначейство експертизи до 1000 тис грн теж не вимагає.
Чи необхідний проєкт в даному випадку і експертиза?
Це капітальний ремонт підвального приміщення поліклініки (облаштування захисної споруди). Тобто ремонт не самої поліклініки, а підвального приміщення під бомбосховище.
Чи потрібен проєкт чи достатньо кошторисної документації? Багато років по цивільній обороні ми подавали цей підвал як укриття.
Відповідь:
На початку слід зазначити, що підвальне приміщення поліклініки все ж є частиною обʼєкта нерухомості, що перебуває на балансі КНП. А тому капітальний ремонт цього приміщення (якщо іншого не передбачено, зокрема «обліковими» документами) є капітальним ремонтом такої собі частини обʼєкта нерухомості. А тому до його капітального ремонту повинні застосовуватись наступні норми.
В розумінні ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон) будівництво – нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва.
А проектна документація – затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва.
При цьому, об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем). Це визначено ст. 4 Закону.
Тобто навіть підвал, якщо іншого не передбачено будівельною документацією, є частиною будівлі, а тому може вважатись обʼєктом будівництва.
Ще важливо звернути увагу на ст. 31 Закону. Вона передбачає, що проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (див. Порядок розроблення проектної документації на будівництво обʼєктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45), з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
Отже, складно надати конкретну відповідь, не маючи зазначених вище відомостей. Має сенс запросити експерта у галузі містобудівної діяльності, якщо не маєте працівника, який би володів відповідними технічними знаннями.
Проте зараз можемо дійти наступних висновків.
Затвердження проектної документації на будівництво об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. І тут зважаємо на постанову КМУ від 11.05.2011 №560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок).
Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку він визначає механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи. У цьому Порядку під терміном «проект будівництва» слід розуміти проектну документацію на будівництво об’єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.
Згідно з п. 3 Порядку під час дії воєнного стану розроблення проектів будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257. Зазначений звіт повинен містити висновок про технічний стан об’єкта, відомість пошкоджених (зруйнованих) конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану), а також рекомендовані заходи з відновлення експлуатаційної придатності об’єкта. Рішення щодо обсягу проектної документації (щодо можливості розроблення проекту будівництва у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймається головним архітектором проекту та/або головним інженером проекту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проектування.
Тобто ви не «обійдетесь» лише дефектним актом, якщо капітальний ремонт не повʼязаний із пошкодженнями в результаті воєнних дій. Потрібен проект, якщо іншого не передбачено вимогами містобудівної документації та вихідних даних, будівельними нормами конкретно щодо вашого приміщення, розпорядчого акту засновника, на підставі якого здійснюється фінансування капітального ремонту.
Стосовно експертизи. Частиною 4 ст. 31 Закону визначено, що обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які, зокрема споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, – щодо кошторисної частини проектної документації.
Але п. 9 5. Прикінцевих положень Закону передбачено, що Кабінетом Міністрів України може бути змінено перелік об’єктів будівництва, що підлягають обов’язковій експертизі під час дії воєнного стану, а також встановлено особливості проведення такої експертизи.
І тут зміни дійсно є.
Пункт 10 Порядку визначає, що обовʼязковій експертизі підлягають проекти будівництва обʼєктів, що, зокрема, споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, а під час дії воєнного стану – 1 млн. гривень, – щодо кошторисної частини проекту будівництва.
Оскільки загальна вартість робіт – 700 тис., то й експертиза щодо кошторисної частини не є обовʼязковою.
Втім врахуйте, за рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації. Якщо раптом замовником виявиться міська рада, то вона й визначає «правила гри» у відповідних документах.
Є й інші підстави для проведення експертизи проектів будівництва об’єктів, серед яких їх належність до класів наслідків (відповідальності) СС2, СС3; або коли вони споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами тощо. З повним переліком знайомить ст. 31 Закону. Враховувати також треба те, що відповідно до 4.3 ДСТУ 8855:2019 клас наслідків (відповідальності) може бути визначено для частини (відокремленої частини) обʼєкта, визначення яких наведено у ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Отже, аналізуємо будівельну документацію на поліклініку, розпорядчі акти міськради щодо фінансування капітального ремонту та залучаємо (за необхідності) фахівців у сфері містобудування. Адже, не зважаючи на те, що казначейство «пропускає» оплати до 1 млн грн, контролери точно запитають потім у розпорядника, чому пішли кошти на капітальний ремонт, процедуру якого не було дотримано.