EXPERTUS. Головбух
Питання: клієнт лізингової компанії для отримання фінансування заповнює анкету і відображає свої доходи, в тому числі неофіційні. Чи має лізингова компанія з точки зору фінансового моніторингу та з точки зору податків повідомляти про неофіційні доходи?
Відповідь:
Всі обовʼязки субʼєкта первинного фінансового моніторингу визначає Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон).
Загалом до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 5 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону суб’єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, фінансові установи та інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
Згідно зі ст. 7 Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб’єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).
Критерії ризиків визначаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно Національним банком України, який виконує функції державного регулювання і нагляду у цьому випадку.
Частиною 2 статті 8 Закону визначено, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, зокрема,
- здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів;
- забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов’язаних з фінансовою(ими) операцією(ями);
- забезпечувати виявлення, зокрема з використанням засобів автоматизації, фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, у день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;
- забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, зокрема з використанням засобів автоматизації;
- повідомляти спеціально уповноважений орган про:
а) порогові фінансові операції (тут і далі – 400 і більше тис. грн), що відповідають ознакам, визначеним абзацами другим, третім і шостим частини першої статті 20 цього Закону, – протягом п’яти робочих днів з дня їх проведення (спроби проведення);
б) порогові фінансові операції, що відповідають ознакам, визначеним абзацами четвертим та п’ятим частини першої статті 20 цього Закону, – не пізніше п’ятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому фінансові операції були здійснені;
в) підозрілі фінансові операції (діяльність) або спроби їх проведення незалежно від суми, на яку вони(а) проводяться, – негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також надавати обґрунтовані висновки, копії документів та іншу інформацію, на основі яких сформовано підозру, та додаткову інформацію на запити спеціально уповноваженого органу.
Підозрілим фінансовим операціям присвячується ст. 21 Закону. Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.
Простими словами, під фінансовий моніторинг потрапляють порогові фінансові операції (за наявності ознак, визначених ст. 20 Закону) та підозрілі фінансові операції (про них написала вище).
При цьому ст. 1 Закону надає наступне визначення «джерело коштів». Це відомості про походження коштів, що використовуються для здійснення фінансових операцій (коштів, що використовувалися для набуття права власності на активи, що є предметом фінансових операцій) за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які дають розуміння про джерела їх походження, підстави володіння/розпорядження ними (прав на них) особою.
Слід мати на увазі і приписи Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 №107 (далі – Положення).
Положення, яким має керуватись лізингова компанія, як і Закон, встановлює особливості заходів, які мають вживатися відносно категорій, до яких належить ваш клієнт (неприбуткові організації, політично значущі особи, субʼєкти господарювання, які постійно сплачують податки тощо).
Аналогічно лізингова компанія самостійно розробляє і індикатори підозрілості фінансових операцій. Саме тому, відповідаючи на ваше питання, слід зважати на ваші внутрішні документи. Цілком можливо, що «неофіційні доходи» можуть потрапляти під ваші внутрішні критерії та критерії, розроблені Нацбанком, як показники підозрілих фінансових операцій, від яких ви не тільки маєте право відмовитись, а й зобовʼязані сповістити Держфінмоніторинг. Аналогічно ви зобовʼязані відмовитись від проведення фіноперації за зверненням клієнта, що належить до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (додаток №11 Положення).
Тобто ключовим є сенс зазначеного вами поняття «неофіційні доходи». Можливо, клієнт їх отримав від злочинної діяльності або ж заробив 100 тис. грн від підприємництва без реєстрації, з яких не сплатив податки. І тут підходи до таких клієнтів будуть відрізнятися, як і обовʼязки лізингової компанії.
Що ж стосується податків, то Закон не зобовʼязує субʼєкта первинного фінансового моніторингу повідомляти податкову про неофіційні доходи.
Навпаки, передбачається інформаційна взаємодія Держфінмоніторингу з податківцями відповідно до Порядку електронної взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної служби фінансового моніторингу України щодо надання інформації про доходи фізичних осіб, необхідної для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 серпня 2023 року № 469. При цьому, саме Держфінмоніторинг отримує всю необхідну інформацію від податківців, а не навпаки. Також сам Держфінмоніторинг передає до правоохоронних органів узагальнені матеріали щодо підозрілих транзакцій, які мають ознаки відмивання коштів від податкових злочинів.
Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»