Категорії
Державні та комунальні підприємства

КНП та пункт тимчасового базування

EXPERTUS. Головбух

Питання: КНП має на балансі на праві оперативного управління пункт тимчасового медичного базування. У приміщенні проводять капремонт – утеплення, заміна вікон. Дуже стара хатка. Частину коштів виділив міський бюджет, інша частина ремонту – за кошти НСЗУ. 

При цьому є положення на держрівні про пункти тимчасового базування, це ніби пункти не в структурі КНП. Швидше за все, після ремонту цей пункт забере до себе міська рада.

Чи маю я право провести ремонт за рахунок коштів НСЗУ, якщо пункт – на праві оперативного управління та перейде у власність міськради?

Відповідь:

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) основу правового режиму майна субʼєктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління.

Правом оперативного управління визнається речове право субʼєкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГКУ та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за субʼєктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у субʼєкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням (ст. 137 ГКУ).

Також кілька важливих моментів діяльності КНП визначено у ст. 78 ГКУ. Так, комунальне унітарне підприємство (в т.ч. і КНП) утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених ГКУ та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 29.07.2016 № 801 затверджено Положення про медичний пункт тимчасового базування.

Ключові тези цього положення такі:

  1. Медичний пункт тимчасового базування (далі – МПТБ) організовується з метою підвищення доступності первинної медичної допомоги (далі – ПМД) та долікарської медичної допомоги для населення віддалених від місця розташування амбулаторій та фельдшерсько-акушерських/фельдшерських пунктів (далі – ФАП/ФП) населених пунктів, працівників підприємств, установ та організацій.
  2. 2.              МПТБ є місцем тимчасового базування медичного персоналу амбулаторії, ФАП/ФП, не входить у структуру центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі – ЦПМСД) та не має власної структури.
  3. 3.              МПТБ створюється за ініціативою органу місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаної територіальної громади, керівництва підприємства, установи або організації за погодженням з головним лікарем ЦПМСД, до території обслуговування якого належить цей населений пункт, підприємство, установа або організація.
  4. 4.              МПТБ утримується за рахунок ініціатора його створення, який надає приміщення, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, створює належні виробничі умови, забезпечує додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежної безпеки, здійснює його оснащення, забезпечує лікарськими засобами та виробами медичного призначення, забезпечує проїзд медичного працівника до МПТБ.

Отож, почнемо висновки з того, що за все платить ініціатор створення МПТБ. Якщо відповідно до рішення міськради ініціаторами виступають орган місцевого самоврядування та КНП, то КНП має право понести витрати на капремонт приміщення, що перебуває на момент фінансування на балансі КНП, за рахунок коштів, отриманих від НСЗУ. Головне, щоб подібне фінансування не суперечило статуту КНП та іншим рішенням засновника.

А завершимо висновки тим, що МПТБ, в будь-якому разі, не перейде у власність міськради. Адже і так перебуває у комунальній власності та належить територіальній громаді. При цьому у власності КНП таке майно апріорі не може бути.

Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»