EXPERTUS. Головбух
Питання: ФОП має КВЕД 69.20 та договір з ТОВ на ведення обліку. На сьогодні ФОП не зареєстрований у системі фінмоніторингу. У нього не було операцій, які підлягають фінмоніторингу. Звіт до 11.01.2023 не подав.
Чи може ФОП врегулювати це питання?
Відповідь:
КВЕД 69.20 стосується діяльності у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.
Подібні правовідносини, описані у питанні, регулюються Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), стаття 2 якого поширює його дії, зокрема на фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України та за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, органи місцевого самоврядування, правоохоронні та розвідувальні органи, інші державні органи України.
Відповідно до ст. 6 Закону система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів. При цьому, суб’єктами первинного фінансового моніторингу є, в т.ч., спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин, далі – СПФМ), до яких відносять бухгалтерів, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку; суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.
В розумінні ст. 55 Господарського кодексу України ФОП є субʼєктом господарювання. Тому варто зауважити, що якщо запитувач надає відповідні послуги та вже оформив їх первинними документами, то слід вказати на доцільності віднесення його до СПФМ та покладення на нього низки обовʼязків.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону (далі зазначено у скороченому вигляді) суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу; здійснювати належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб’єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів тощо.
Втім, ст. 10 Закону дещо зменшує перелік обовʼязків для вас як запитувача.
На відміну від інших субʼєктів фінмоніторингу на вас не поширюються такі вимоги (у частині виявлення, реєстрації та зберігання інформації про порогові фінансові операції):
– забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб’єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою;
– забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, зокрема з використанням засобів автоматизації;
– зберігати (у спосіб, щоб оперативно надавати на запит відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, та в обсязі, достатньому для відновлення інформації щодо конкретних фінансових операцій, у тому числі у разі необхідності надання як докази у кримінальному провадженні) документи (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері запобігання та протидії, зокрема щодо здійснення належної перевірки клієнтів (у тому числі ідентифікації та верифікації представників клієнтів, встановлення їх повноважень), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у встановленні ділових відносин та/або проведенні фінансових операцій, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи ділову, зокрема внутрішню, кореспонденцію, листування, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта), не менше п’яти років після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом;
– повідомляти спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції, що відповідають ознакам, визначеним абзацами другим, третім і шостим частини першої статті 20 Закону, – протягом п’яти робочих днів з дня їх проведення (спроби проведення); порогові фінансові операції, що відповідають ознакам, визначеним абзацами четвертим та п’ятим частини першої статті 20 Закону, – не пізніше п’ятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому фінансові операції були здійснені.
Очевидно, запитувача цікавить питання відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону у разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу:
1) письмове застереження;
2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;
3) покладення на суб’єкта первинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
4) штраф;
5) укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.
За одне порушення не може бути застосовано більше одного штрафу.
Так, за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню передбачається штраф – у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (135 150 грн).
За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн).
А за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн).
Окремого штрафу за непостановку на облік не визначено Законом. Проте мова може йти про попередній абзац.
Також ст. 32 Закону передбачає й інші види відповідальності та особливості притягнення.
Відповідно до ч. 7 ст. 32 Закону при визначенні заходу впливу та/або розміру штрафу суб’єкти державного фінансового моніторингу враховують обставини вчиненого порушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; ступінь відповідальності тощо.
Тому якщо говорити про обʼєктивність контролюючого органу, який накладає штрафи, то він візьме до уваги факт хоч і несвоєчасного, проте все ж постановлення на облік. Та застосує менш жорстку санкцію.
Наказом Мінфіну від 09.12.2022 № 422 «Деякі питання формування адміністративної звітності Міністерством фінансів України як суб’єктом державного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зобовʼязано, в т.ч. вас, до 11 числа після звітного періоду подавати звіт за формою звітності № 2-фінмон (річна) «Адміністративна звітність Міністерства фінансів України як суб’єкта державного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Міністерству фінансів України.
Щодо останнього варто згадати положення Закону України «Про захист інтересів субʼєктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни»:
а) фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обовʼязку подати документи.
У цей період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених вище.
б) особи, які не мають фізичної можливості протягом визначених вище трьох місяців подати відповідні звітність чи документи у звʼязку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання;
4) у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.
Ці положення фактично гарантують вам поки імунітет від притягнення до відповідальності за неподання відповідного річного звіту вчасно. Проте контролюючі органи часто асоціюються із порушенням прав, гарантованих законами. Та ви вже знатимете, чим апелювати. Тому подання навіть сьогодні відповідного річного звіту не призведе до негативних наслідків. Бо фактично у вас є право зробити це пізніше.
Також контролюючий орган може і ніколи не звернути уваги на ваші порушення. Тому прийняття рішення щодо подальших ваших дій виключно за вами.
Наталія Брожко, Керівна Партнерка, адвокатеса Адвокатської фірми «Єфімов, Брожко та партнери»