Питання: Доброго дня! Який порядок формування статутного капіталу державного підприємства (не бюджетного)?
Відповідь:
Стаття 73 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) закріплює, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. При цьому, можуть діяти як державні комерційні підприємства (далі – ДКП) або казенні підприємства.
Так, згідно зі ст. 74 ГКУ ДКП є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГКУ та іншими законами, прийнятими відповідно до ГКУ.
А от статутний капітал ДКП утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом. Таким уповноваженим органом може бути, наприклад, міністерство.
Казенні ж підприємства створюються за рішенням Кабміну у галузях економіки, в яких законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам, основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава; за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним, приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом, здійснюється медичне обслуговування населення. При цьому майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління (ст. 76 ГКУ).
Основна відмінність права господарського відання та права оперативного управління в тому, що право господарського відання має наслідком отримання згоди власника на розпорядження щодо окремих видів майна, який не втручається в оперативно-господарську діяльність підприємства, а оперативне управління має місце, коли здійснюється некомерційна господарська діяльність. В останньому випадку власник має право ще й вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. На це вказує аналіз ст.ст. 136, 137 ГКУ.
Оскільки чинне законодавство не містить категорії «державне підприємство (не бюджетне)», можна припустити, що цікавить саме порядок формування статутного капіталу державного комерційного підприємства.
Отже, статутний капітал ДКП формується шляхом передачі останньому уповноваженим органом нерухомого майна, коштів тощо, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.
Самій передачі майна до статутного капіталу передує, зокрема наказ про створення державного підприємства, в якому (або в окремому наказі) вирішується питання формування статутного капіталу. Також наказом затверджується і статут держпідприємства, в якому теж конкретно визначається розмір і порядок формування статутного капіталу.
Звідси слідує, що детальний порядок формування статутного капіталу ДКП визначається саме уповноваженим органом з дотриманням норм чинного законодавства. Тобто саме уповноважений орган вирішує як, кому та скільки передати державного майна до статутного капіталу.
Наталія Брожко, адвокат АФ “Єфімов та партнери”
10.11.2020