Категорія: Публікації

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання. Легковий автомобіль 2017 р. випуску було придбано приватним підприємством (єдинщик, платник ПДВ) у 2017 році. Авто стояло на балансі. 17,02,2020 директор потрапив у кювет, внаслідок чого машина в такому стані, що відновленню не підлягає. Часткове відшкодування суми за сплачене КАСКО страховою фірмою було нам перераховано, але жодного документу не надано! Директор із суду привіз копію Протоколу про адміністративне правопорушення і копію схеми ДТП. На підприємстві до цього часу немає ні аварійного сертифікату, ні довідки про ДТП. 

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання 3. Підприємство здійснює оптову торгівлю  промисловими товарами. На підприємстві працює 5-ть працівників (директор, бухгалтер, складальник деталей та виробів, менеджер зі збуту, менеджер з постачання). В листопаді 2018 р. звільнили завідувача складом. Нового працівника на дану посаду не прийняли, інвентаризаційну комісію не створювали, інвентаризацію не проводили, акт прийому-передачі не складали. На сьогоднішній день посада завідувача складом відсутня. Товар приймає і відпускає сам керівник. Які ризики (наслідки) для підприємства при даній ситуації і що треба зробити підприємству, виходячи з ситуації, що склалася, щоб уникнути санкцій зі сторони фіскальних органів, інспекції праці?

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання. КНП здійснює медичні попередні та періодичні медичні огляди на підставі укладених договорів з юридичними особами, а також фізичними особами.

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання: Ми КНП, платники ПДВ, отримали від районної ради майно в оперативне на управління на баланс, в т. ч. будівлі амбулаторій та ФАПів. У нас хочуть орендувати приміщення ФОПи- стоматологи, та ми зіткнулися з рядом питань:

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання: наше предприятие является частным, основано в 1991 году, тогда же был заключен коллективный договор, зарегистрированный в райисполкоме,и с тех пор в него не вносились никакие изменения и дополнения. На предприятии работают 5 человек, включая директора (он же учредитель), профсоюза нет. На данный момент у нас разработаны и действуют Правила трудового распорядка, принятые собранием трудового коллектива, есть уполномоченный представитель трудового коллектива. Нужно ли нам имея ПТР, на данный момент разрабатывать новый коллективный договор? Если “Да”, то это должен быть новый Договор или вносить изменения в старый? С чего начать его разроботку, кто должен инициировать разработку нового Договора в нашем случае? Можно ли его не регистрировать в райисполкоме? Могут ли  штрафовать предприятие, если есть коллективный договор, но с устаревшим сроком действия, и какой размер штрафа?

Вітаємо Вас!

Якось до нас звернувся Клієнт з приводу поширення на prozorro.gov.ua його ж конкурентом неправдивої інформації на кшталт «продукція неякісна», «працівники некваліфіковані», «радимо не укладати з таким підприємством договір на закупівлю» і т.д. А для Клієнта з відомим брендом такі недобросовісні дії можуть значно шкодити його репутації. Нами була підготована вмотивована заява до Антимонопольного комітету України щодо акту недобросовісної конкуренції, і ось минулого тижня отримано попереднє подання, згідно з яким АМКУ має намір притягнути горе-конкурента до відповідальності за акт дискредитації суб’єкта господарювання та накласти штраф до 5% доходу (виручки) за попередній фінрік.

А ось інша ситуація. АМКУ вже наклав штраф на більш ніж 50 млн грн на газопостачальника, який на своєму сайті поширював неправдиві відомості (коротко):

• з початку року товариство перемогло більше ніж в 90% тендерах ProZorro;
• на відміну від товариства, яке на конкурсних торгах завжди вказує реальну вартість газу, деякі приватні постачальники, для того, щоб виграти тендер, спочатку демпінгують, занижують ціну, а потім підвищують.

А поширення такої інформації без здатності підтвердити кожне написане слово також є актом недобросовісної конкуренції.

Чергове попередження і одеському виробнику алкоголю. Йому рекомендовано не видавати за французькі свої напої, що виготовлені на території України та до їх складу не входять виноматеріали французького походження. Тобто теж застерегли від вчинення акту недобросовісної конкуренції.

Після таких «новин» починаєш зовсім інакше чути рекламу на радіо: «У нас працюють найкращі, на нашу думку, лікарі». «Наша думка» істотно знижує ризик конфлікту з АМКУ.

Подібна тенденція свідчить, що бізнес та споживачі поступово «відходять» від багаторічних судових розглядів щодо спростування неправдивої інформації, яка шкодить репутації. Та обирають ще один досить дієвий позасудовий спосіб захисту своїх прав – звертатись до АМКУ. Який і буде займатись доказуванням наявності порушення в діях певної особи, використовуючи свій спеціальний статус.

Що для цього потрібно? Написати вмотивовану заяву про вчинення порушення так, щоб в АМКУ не виникло і сумніву щодо наявності дійсного порушення Ваших прав. Зможете?

            Наталія Брожко, Партнер, адвокат

2020

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання. КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО “МІСЬКА ПОЛІКЛІНІКА № 24” – одна юридична особа. Укладені Договори з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій  з первинної допомоги та амбулаторно-поліклінічної допомоги  (вторинної допомоги)  з надання медичних послуг.
Чи має право КНП використати кошти, отриманні від НСЗУ за надання первинної допомоги у зв’язку з недостатністю коштів, отриманих на надання амбулаторно-поліклінічної допомоги дорослому населенню, а саме: витрати по медикаментам (проведення клініко-діагностичних досліджень відповідно до умов договору) та  оплати по іншим послугам, які спрямовані на виконання умов договору з надання  пацієнтам медичної допомоги в повному обсязі.

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 
Питання: Ми КНП “ЦПМД”, нашим засновником є районна рада. У зв’язку із новоствореними ОТГ в нашому районі виникає питання, яким чином нам співпрацювати з ОТГ? Чи може КНП “ЦПМД” мати двох і більше засновників? Якщо так, то як ми маємо організувати роботу, облік, звітність та зокрема формування фінансового плану?

Опубліковано в експертно-правовій системі “Експертус: Головбух” 

Питання: чи може КНП закупити швидкі тести на коронавірус за рахунок коштів  від глобального  бюджету НСЗУ та від заключених декларацій, якщо підприємство не має заключеного пакету по COVID-19?

Відповідь:

COVID-19 наробив немало галасу та змінив звичайне життя комунальних некомерційних підприємств (далі – КНП), зокрема.

Так, зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» призвели до того, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 3¹ Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону). Хоч і зобов’язує замовника (а КНП є таким) оприлюднювати потім звіт про договір про закупівлю, сам договір з додатками, звіт про його виконання.

Що ж до постанови КМУ, то мова йде про «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України», затверджені постановою КМУ від 20.03.2020 №225. Тож якщо мають місце швидкі (експрес) тести для діагностики коронавірусної хвороби (COVID-19) (код згідно з УКТЗЕД 3002, 3006, 3822 00 00 00) або експрес-тести для визначення антигена до вірусу COVID-19 (код згідно з УКТЗЕД 3002, 3006, 3822 00 00 00), то замовник може не здійснювати закупівлю через електронну систему. Тому зважайте на це.

А зараз на рахунок коштів. Як відомо, КНП утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління; майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється, зокрема за комунальним некомерційним підприємством на праві оперативного управління (ст. 78 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Саме ж право оперативного управління являє собою речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених ГКУ та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Тобто про компетенцію КНП використовувати такі кошти (які не є бюджетними) на подібну мету можна говорити лише після ознайомлення із вказаними вище межами, які можуть визначатись, в т.ч. і статутом КНП. Відповідь на поставлене питання може бути й у фінансовому плані КНП (існування якого передбачено ст.ст. 75, 77, 78 ГКУ), який затвердила місцева влада. І за необхідності до нього можуть бути внесені зміни для закупівлі швидких тестів.

Якщо ж статутом або іншими розпорядчими актами засновника не передбачено чітких обмежень/заборон, то варто звернути увагу на суть автономізації, яка була нерозривно пов’язана зі створенням КНП. Тобто керівник КНП як управлінець вже самостійно приймає рішення, яким чином доцільно витрачати отримані від НЗСУ кошти (в межах статутної діяльності): закупити нове комп’ютерне обладнання чи швидкі тести.

Наталія Брожко, юрист АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»

10.11.2020

Питання: Доброго дня! Який порядок формування статутного капіталу державного підприємства (не бюджетного)?

Відповідь:

Стаття 73 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) закріплює, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. При цьому, можуть діяти як державні комерційні підприємства (далі – ДКП) або казенні підприємства.

Так, згідно зі ст. 74 ГКУ ДКП є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГКУ та іншими законами, прийнятими відповідно до ГКУ.

А от статутний капітал ДКП утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом. Таким уповноваженим органом може бути, наприклад, міністерство.

Казенні ж підприємства створюються за рішенням Кабміну у галузях економіки, в яких законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам, основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава; за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним, приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом, здійснюється медичне обслуговування населення. При цьому майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління (ст. 76 ГКУ).

Основна відмінність права господарського відання та права оперативного управління в тому, що право господарського відання має наслідком отримання згоди власника на розпорядження щодо окремих видів майна, який не втручається в оперативно-господарську діяльність підприємства, а оперативне управління має місце, коли здійснюється некомерційна господарська діяльність. В останньому випадку власник має право ще й вилучати у суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. На це вказує аналіз ст.ст. 136, 137 ГКУ.

Оскільки чинне законодавство не містить категорії «державне підприємство (не бюджетне)», можна припустити, що цікавить саме порядок формування статутного капіталу державного комерційного підприємства.

Отже, статутний капітал ДКП формується шляхом передачі останньому уповноваженим органом нерухомого майна, коштів тощо, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

Самій передачі майна до статутного капіталу передує, зокрема наказ про створення державного підприємства, в якому (або в окремому наказі) вирішується питання формування статутного капіталу. Також наказом затверджується і статут держпідприємства, в якому теж конкретно визначається розмір і порядок формування статутного капіталу.

Звідси слідує, що детальний порядок формування статутного капіталу ДКП визначається саме уповноваженим органом з дотриманням норм чинного законодавства. Тобто саме уповноважений орган вирішує як, кому та скільки передати державного майна до статутного капіталу.

Наталія Брожко, адвокат АФ “Єфімов та партнери”

10.11.2020